Свентояр - Наша Сила
За Слов’янський Рід,
За дітей і пращурів своїх
Зброю догори!
Це моя Земля!
Я її нікому не віддам!
Сила в’яне в могутніх його плечах.
Згас вогонь від байдужості у очах.
Свого не лишилося …
А колись воїн той Світлу Правду мав,
Пам’ятав, ким він є, захищав Своє,
І падали вороги …
Сила розвіяна димом.
Мудрість розмита водою займистою.
Хто ж це зробив нас такими?
Родичу мій, схаменися!
Вишитим льоном крізь долю Слов`янську
Тягнеться шлях до Свободи
Нашого Роду!
Вітер віє – кривду сіє,
Гасне Сонце.
Від біди, від лиха
Зачини віконце!
Разом браття в одній хаті,
Всі щасливі і багаті
На своїй сторонці.
Чого для щастя треба?
Крик журавлиний навесні,
Земля безкрайня, чисте Небо,
І Серця співи голосні.
Пташиний гомін понад гаєм,
Лісні джерела крижані,
Усього вдосталь в твоїм краї,
Його ти борони!
Земле-Матінко моя!
Ми – діти Твої! Коріння наше у Тобі! Лише з тобою
НашаСила!
Воїн я, то ж встою я!
Ми відчуваємо твій біль! З тобою разом назавжди!
Ми – захист твій, твоя Надія!
Слава Твоя – наша зброя!
У єдності братів, у відданості справі і меті
Наша Сила!
Наша Сила!
Наша Сила!
Сила покине нас, розум затьмарить страх,
Рід мій загубить байдужість в твоїх очах!
Свого не залишиться …
Рівних не було зі зброєю у руках
Пращурам твоїм із полум’ям у серцях.
І падали вороги …
За дітей і пращурів своїх
Зброю догори!
Це моя Земля!
Я її нікому не віддам!
Сила в’яне в могутніх його плечах.
Згас вогонь від байдужості у очах.
Свого не лишилося …
А колись воїн той Світлу Правду мав,
Пам’ятав, ким він є, захищав Своє,
І падали вороги …
Сила розвіяна димом.
Мудрість розмита водою займистою.
Хто ж це зробив нас такими?
Родичу мій, схаменися!
Вишитим льоном крізь долю Слов`янську
Тягнеться шлях до Свободи
Нашого Роду!
Вітер віє – кривду сіє,
Гасне Сонце.
Від біди, від лиха
Зачини віконце!
Разом браття в одній хаті,
Всі щасливі і багаті
На своїй сторонці.
Чого для щастя треба?
Крик журавлиний навесні,
Земля безкрайня, чисте Небо,
І Серця співи голосні.
Пташиний гомін понад гаєм,
Лісні джерела крижані,
Усього вдосталь в твоїм краї,
Його ти борони!
Земле-Матінко моя!
Ми – діти Твої! Коріння наше у Тобі! Лише з тобою
НашаСила!
Воїн я, то ж встою я!
Ми відчуваємо твій біль! З тобою разом назавжди!
Ми – захист твій, твоя Надія!
Слава Твоя – наша зброя!
У єдності братів, у відданості справі і меті
Наша Сила!
Наша Сила!
Наша Сила!
Сила покине нас, розум затьмарить страх,
Рід мій загубить байдужість в твоїх очах!
Свого не залишиться …
Рівних не було зі зброєю у руках
Пращурам твоїм із полум’ям у серцях.
І падали вороги …
Количество просмотров: 57