Dante - Повернись додому (feat. Оля Цивинда & Funny Joe)
Знов сумна історія, сумне оповідання
Сварка, проблема, тяжкі переживання
Хтось щось знаходить , хтось щось втрачає
Істина десь поряд, її не помічаєш
По холодних мокрих вулицях в пошуках надії
Йде самотня дівчина відрублена від мрії
Солоні сльози по обличчю проливають
Біль та неспокій її не залишають
Пекучий лід на серце душа її палає
Вона така тендітна по калюжах шкандибає
11 хвилин щастя в руках міцно стискає
Паоло Коельо вона його читає
Сварка з батьками біль та образа
Залишається без дому, все і одразу
Підходить до мосту біля краю сідає
Дивиться у низ на воду та гадає
((Згадує вечір сварка з батьками
Знову в грудях біль))
Повернись додому, ніколи не тікай
Повернись додому, рідних, не кидай
Знай що батьки завжди кохатимуть
У рідному домі, завжди чекатимуть
мамині сльози, татова турбота —
хіба це важливо — гулянки, робота
Виріс? дорослий? маєш вже знати —
коштовні найбільш твої батько та матір!
Сидить краю мосту плаче гадає
Ким вона є, що вона шукає
Якби просто так взяти й повернути
Сказати вас люблю про сварку забути
Радіти щастю в оселі, у рідному домі
Тепло дарувати, чарувати любов’ю
Повернутись в минуле, забути про горе
І більше ніколи не коливати це море
Але знає вона, щоб не гадала
Лайливим словом батька назвала
Вдарила мати, подалі послала
На всіх їй начхати, всі їй набридли
Подруг її батьки обдзвонили
Хвилювання страждання, на сварку забили
Де їхня донька, де їхня люба
Що ж з нею сталося, що з нею буде
І ось дзвонять в двері, батько підходить
Зміна обличчя перед ним його донька
Забули про все, тепер думки інші:
«Пробачте за все, ви для мене найліпші»
а тепер поглянь на себе і своє життя,
скільки тобі там? прикинь на вмання?
двадцятка, тридцятка, а може і сорок
довкола потвори, гидота і морок
ну і де твої друзі і цінності часу
коли ти до сварок з батьками був ласий?
був підлітком хитрим і дуже розумним
з підказок батьків кепкував словом блудним
ну і хто зараз поряд? підтримає хто
твій кориш на байку — нікчемне хуйло?
чи шльондра-повія одна із колишніх
якій ти сказав стільки слів теплих й ніжних??
чи мати і батько — що справді раділи
усе відвавали, життям твоїм жили,
найкраще — для тебе. і слово, і діло
і сльози, здоров’я, натхнення та сили
ти їхня надія і сенс просто бути
ці двоє ніколи не зможуть забути
чи зрадить, підставить, ти ж їхня дитина —
вкарбуй назавжди, найдорожче — родина
Сварка, проблема, тяжкі переживання
Хтось щось знаходить , хтось щось втрачає
Істина десь поряд, її не помічаєш
По холодних мокрих вулицях в пошуках надії
Йде самотня дівчина відрублена від мрії
Солоні сльози по обличчю проливають
Біль та неспокій її не залишають
Пекучий лід на серце душа її палає
Вона така тендітна по калюжах шкандибає
11 хвилин щастя в руках міцно стискає
Паоло Коельо вона його читає
Сварка з батьками біль та образа
Залишається без дому, все і одразу
Підходить до мосту біля краю сідає
Дивиться у низ на воду та гадає
((Згадує вечір сварка з батьками
Знову в грудях біль))
Повернись додому, ніколи не тікай
Повернись додому, рідних, не кидай
Знай що батьки завжди кохатимуть
У рідному домі, завжди чекатимуть
мамині сльози, татова турбота —
хіба це важливо — гулянки, робота
Виріс? дорослий? маєш вже знати —
коштовні найбільш твої батько та матір!
Сидить краю мосту плаче гадає
Ким вона є, що вона шукає
Якби просто так взяти й повернути
Сказати вас люблю про сварку забути
Радіти щастю в оселі, у рідному домі
Тепло дарувати, чарувати любов’ю
Повернутись в минуле, забути про горе
І більше ніколи не коливати це море
Але знає вона, щоб не гадала
Лайливим словом батька назвала
Вдарила мати, подалі послала
На всіх їй начхати, всі їй набридли
Подруг її батьки обдзвонили
Хвилювання страждання, на сварку забили
Де їхня донька, де їхня люба
Що ж з нею сталося, що з нею буде
І ось дзвонять в двері, батько підходить
Зміна обличчя перед ним його донька
Забули про все, тепер думки інші:
«Пробачте за все, ви для мене найліпші»
а тепер поглянь на себе і своє життя,
скільки тобі там? прикинь на вмання?
двадцятка, тридцятка, а може і сорок
довкола потвори, гидота і морок
ну і де твої друзі і цінності часу
коли ти до сварок з батьками був ласий?
був підлітком хитрим і дуже розумним
з підказок батьків кепкував словом блудним
ну і хто зараз поряд? підтримає хто
твій кориш на байку — нікчемне хуйло?
чи шльондра-повія одна із колишніх
якій ти сказав стільки слів теплих й ніжних??
чи мати і батько — що справді раділи
усе відвавали, життям твоїм жили,
найкраще — для тебе. і слово, і діло
і сльози, здоров’я, натхнення та сили
ти їхня надія і сенс просто бути
ці двоє ніколи не зможуть забути
чи зрадить, підставить, ти ж їхня дитина —
вкарбуй назавжди, найдорожче — родина
Количество просмотров: 76